ДЕ ГРАЛИ НА ВОЛИНКАХ?

  Невірно, начебто на волинках грають тільки у Шотландії. Як це не дивно, деякі форми волинок знайдені в Іспанії, Італії, Франції, на Балканах і навіть у Скандинавії. Подібний же інструмент був відомий і в Давньому Римі. Тож «волинити» полюбляли не одні лише шотландці.
     В Україні подібний інструмент отримав назви «дуда», «коза», «міх». Такі назви пояснюються тим, що з виробленої шкіри кози, вівці або теляти робився суцільний міх, який слугує резервуаром для повітря. У один з отворів міху вставляють трубку, через яку музикант вдмухує повітря. Друга трубка - ігрова. У ній, крім пищиків, є шість отворів для зміни висоти звуку. А третя трубка з басовим пищиком забезпечує постійний звук. Наповнивши мішок повітрям, музикант натискає на нього ліктем і посилає повітря в ігрову трубку, чим викликає верескливе звучання пищиків. У цей момент музикант може заспівати один куплет пісні, супроводжуючи спів власною грою на дуді. Свого часу цей інструмент входив до складу оркестру Війська Запорізького, а сьогодні звучить переважно в західноукраїнських областях.