ЗВІДКИ ПРИЙШЛА БАНДУРА?

 А ось такий стародавній український щипковий інструмент, як бандура - не споконвіку український, так само як і його назва. Своє походження він веде з Давньої Греції. У греків було слово πανδουρα, що означало музичний інструмент, який сьогодні називається «цитра». Майже без змін це слово перейшло у латинську і італійську мови. Італійці принесли це слово до Польщі, де воно перетворилося в «бандуру». Від поляків це слово потрапило й в Україну.     

    Бандуру часто плутають з кобзою. Кобза існувала в Україні ще у XV-XVI століттях і належала до типу лютневих інструментів, що побутували на Заході. В літературних джерелах цей лютнеподібний інструмент звався бандурою «на латинський кшталт». Згодом лютноподібна кобза вийшла з ужитку, і на зміну їй прийшов більш удосконалений гібрид барокової лютні з кобзою - торбан та так звана «старосвітська» бандура. Великого поширення кобза набула серед українського козацтва. На ній грали мандрівні козаки, які виконували народні пісні різних жанрів - історичні, ліричні, побутові, думи, псальми тощо. Частіше всього на кобзі грали професійні музиканти, яких народ і називав кобзарями. Трохи згодом кобзарями стали називати й музик, що грали на бандурі.