УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
Захоплені відгуки про українські народні пісні висловлювали відомі іноземні діячі науки та культури, зокрема, німці Й. Гердер і Ф. Боденштедт, англієць В. Морфіл, француз А. Рамбо, італієць Д. Чамполі, американка Т. Робінсон (Тальві) та багато інших.
Так, наприклад, у 1845 році німецький поет Фридрих Боденштедт у народознавчій книзі «Поетична Україна» авторитетно заявив: «У жодній країні дерево народної поезії не зродило таких величавих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні і любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи...».
ДУША КАРПАТ - ТРЕМБІТА

Старовинний український духовий музичний інструмент трембіта має цікаву історію.
Вона являє собою своєрідну конусоподібну дерев’яну трубу без клапанів та вентилів, довжиною до 3 м (трапляються унікальні екземпляри удовжки аж 8 м!) і діаметром 30 мм, що збільшується у розтрубі. Як найдовший у світі духовий музичний інструмент трембіта занесена до Книги рекордів Гіннеса. Висота звука в трембіті залежить від сили вдування повітря. Вона має натуральний звукоряд, а діапазон її сягає до трьох октав. Сигнал трембіти чути на відстані понад 10 км.
Здавна трембіти використовували різні етнічні групи Карпат: гуцули, бойки, лемки, буковинці. Та найбільшого поширення трембіта набула саме на Гуцульщині.
Колись усе життя гуцулів минало під звуки трембіти. Вона була сигнальним інструментом та єдиним засобом зв’язку чабана з селом. Трембіта сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім'ї дитини. Звуками трембіти сповіщали про початок та закінчення робочого дня. Нею запрошували на весілля, з нею колядували тощо.